м. Новогродівка

Довідкова інформація
Фотоматеріали
Важливі об'єкти
Цікаві матеріали
Місто, що виросло з шахти

Новогродівка за 30 секунд

1939

рік, від якого ведуть історію міста — тоді почалося будівництво шахти № 1 «Новогродівська».

≈ 5,5 км²

площа компактного шахтарського міста Донеччини.

 

14 610

мешканців станом на 1 січня 2022 року.

Шахти + місто

вугільна промисловість визначила планування Новогродівки, роботу містян, символіку й міську ідентичність.

Місто, яке почалося з шахти

Новогродівка — невелике шахтарське місто Донеччини, яке виросло не навколо давнього поселення чи торговельного шляху, а навколо промислового будівництва. У 1939 році тут почали споруджувати шахту № 1 «Новогродівська», а поруч з’явилися перші будинки для шахтобудівників.

Згодом шахти стали каркасом міста: біля них зростали квартали, школи, лікарня, заклади культури та спортивні простори. Тому історію Новогродівки неможливо відділити від шахтарської праці — вона присутня і в міській символіці, і в пам’ятних місцях, і в родинних історіях мешканців.

Перші будівничі міста

На будівництво шахти № 1 «Новогродівська» приїздили мешканці навколишніх населених пунктів — Гришиного, Желанного, Очеретиного та інших. Поруч із шахтою звели дві житлові будівлі для шахтобудівників — вони стали частиною першої забудови майбутнього міста.

Як з’явилася назва Новогродівка

Спочатку поселення мало назву Гродівка — за назвою розташованого неподалік населеного пункту. Щоб їх розрізняти, до назви додали частину «Ново-». У 1958 році поселення отримало статус міста і сучасну назву — Новогродівка.

Якою пам’ятають Новогродівку

Новогродівку пам’ятають як невелике шахтарське місто із зеленими вулицями й затишними провулками, каштанами, тополями та ялинками. Шахтарська праця була частиною родинної історії багатьох мешканців.

Цей людський вимір важливий для сторінки пам’яті: Новогродівка запам’яталася не лише шахтами й промисловими об’єктами, а й парком, площею, сквером, школами, святами, дитячими майданчиками

Ключові віхи історії Новогродівки

Ключові віхи міста — коротко, щоб побачити логіку розвитку Новогродівки від робітничого поселення до окремого міського центру.

1939

Починається будівництво шахти № 1 «Новогродівська» і формується майбутнє поселення.

1941–1943

Німецька окупація. Під час відступу були зруйновані промислові та житлові об’єкти, затоплені гірничі виробки.

1947

Відокремлення Гродівки від Ново-Павлівської сільради у самостійну Ново-Гродівську селищну раду.

Повоєнні роки

Відбудова шахти, житла та інфраструктури. Будівництво шахти № 3 «Новогродівська» розпочалося у 1948 році, а 31 грудня 1953 року її офіційно здали в експлуатацію. Після запуску та подальшого об’єднання із шахтою № 1 утворилося підприємство «Шахта 1-3 «Новогродівська»». Шахту № 2 «Новогродівська» почали будувати пізніше — наприкінці 1948-го — на початку 1950-х років; її спорудження завершилося в період 1952–1960 років.

1958

Поселення отримує статус міста і назву Новогродівка.

1960–1970-ті

Інтенсивне житлове будівництво, розвиток лікарні, Палацу культури, санаторію-профілакторію та машинобудівного виробництва.

1992

Новогродівка отримує статус міста обласного значення.

1999

Відкривають пам’ятник шахтарям, загиблим на виробництві.

2001

У міському сквері відкривають пам’ятник Тарасові Шевченку; шахту № 2 «Новогродівська» закривають.

2019

До 80-річчя міста створюють пісню — музичну візитівку Новогродівки.

2020

Новогродівку включають до Покровського району; утворюється Новогродівська міська територіальна громада.

2024

Через наближення фронту починається примусова евакуація родин із дітьми. 29 серпня 2024 року — окупація житлового сектору; 3 жовтня 2024 року — віднесення території громади до переліку тимчасово окупованих.

 

Як виростало місто

Після війни Новогродівку активно відбудовували й розширювали. Разом із житлом з’являлися школи, дитячі садки, лікарня, магазини, їдальня та пекарня — формувалася повноцінна міська інфраструктура.

Чим жила Новогродівка

Вугілля

Шахти визначили економіку й ритм міста. Наприкінці ХХ століття у Новогродівці працювали чотири кам’яновугільні шахти. У 1999 році шахти «Котляревська» («Росія»), «Шахта 1-3 «Новогродівська»» та № 2 разом видобули 1 832 тис. тонн вугілля.

Машинобудування

У 1970 році почали створювати Селидівську філію Жуковського машинобудівного заводу. Перший цех запрацював 1972 року, другий — 1976-го. Підприємство випускало газові опалювальні котли.

 

Місто для життя

У 1960–1970-х роках зводили чотири- й п’ятиповерхові будинки, школу, магазини, заклади харчування; працювали лікарня та Палац культури.

Парк і спорт

Наприкінці 1980-х у міському парку збудували стадіон і облаштували алеї. Парк став одним із головних просторів дозвілля містян.

Новогродівка в період розквіту

1960–1980-ті — час, коли промислова Новогродівка набувала вигляду повноцінного міста. Саме в цей період поруч із виробництвом особливо активно розвивали житло, медицину, культуру, торгівлю та відпочинок.

Промисловість для різних професій

Центральна збагачувальна фабрика «Україна» («Росія») дала додаткові робочі місця, зокрема для жінок Новогродівки.

1970

Палац культури входить у міський простір; перших відвідувачів приймає санаторій-профілакторій «Здоров’я».

1972–1976

Будують цехи машинобудівного заводу; згодом з’являються гараж, котельня, адміністративна будівля, їдальня, гуртожиток та інструментальна дільниця.

1978

Розпочала роботу станція швидкої медичної допомоги.

Символи, які розповідають про місто

Шахтарська лампа

Старовинна лампа-коногонка в гербі символізує світло, тепло й енергію вугільних підприємств.

Шестерня

Нагадує про Новогродівський машинобудівний завод — другу важливу сторінку промислової історії міста.

 

Музична візитівка міста

Ідея створити пісню-візитівку до 80-річчя міста виникла у директорки музичної школи Наталії Єрьоменко. Слова й музику написав викладач музичної школи Віктор Рева. Уперше пісню виконав вокальний ансамбль викладачів «Гармонія» 25 серпня 2019 року під час святкування ювілею Новогродівки.

Кольори прапора

Блакитний, жовтий і зелений повторюють основні мотиви герба та поєднують промисловий образ міста з природним оточенням.

 

Новогродівка та модель ОСББ

У 2007 році Новогродівка стала першим містом в Україні, де житловий фонд перейшов на модель обслуговування через ОСББ. У місті було створено 101 ОСББ.

Пам’ять була частиною міського простору

У Новогродівці пам’ять про людей і події була буквально вписана у простір міста — у пам’ятники, сквери, шкільні фасади та будівлю пожежно-рятувальної частини.

Шахтарі

Пам’ятник загиблим на виробництві шахтарям відкрили 1999 року. У його створенні брав участь трудовий колектив шахти «Котляревська» («Росія»).

Тарас Шевченко

Пам’ятник у міському сквері відкрили 2001 року спільно з громадою Калуша.

Чорнобиль і Афганістан

У міському парку були розташовані пам’ятник «Жертвам Чорнобилю» та пам’ятник воїнам-афганцям.

Люди, пов’язані з містом

Віктор Ремньов

Гірник очисного забою підприємства «Шахта 1-3 «Новогродівська»». У 2013 році отримав звання Герой України за багаторічну шахтарську працю та професійну майстерність.

Олег Моргун

Капітан служби цивільного захисту, начальник караулу 75-ї пожежно-рятувальної частини. Загинув 2019 року під час ідентифікації вибухонебезпечних предметів; посмертно нагороджений орденом «За мужність» III ступеня.

 

Віктор Рева

Композитор і викладач музичної школи Новогродівки, автор слів і музики пісні, створеної як музична візитівка міста.

 

Вулиці як частина пам’яті

Назви вулиць змінювалися разом із містом. У 2015 році перейменували 22 вулиці та провулки. Для старих фотографій, документів і спогадів корисно бачити старі й нові назви поруч.

Було

Стало

Леніна

Паркова

Дзержинського

Театральна

Крупської

Кобзаря

Карла Маркса

Надії

40 років Жовтня

Центральна

Піонерська

Молодіжна

Свердлова

Райдужна

Щорса

Покровська

Олега Кошового

Європейська

Мічуріна

Героїв України

Кутузова

Зоряна

Місто напередодні великої війни

Напередодні повномасштабної війни Новогродівка була цілісною міською системою з розвиненою освітньою, культурною, медичною та промисловою інфраструктурою.

4 школи

5 дитячих садків

Дошкільна мережа була частиною повсякденної інфраструктури міста.

Культура й творчість

Музична школа, Будинок дитячої творчості, бібліотека для дорослих і бібліотека для дітей.

Медицина

Центральна міська лікарня, ЦПМСД та підстанція швидкої медичної допомоги.

3 промислові підприємства

Працювали в місті напередодні повномасштабної війни.

Щоденне життя

Побутове обслуговування, громадське харчування, дитячі ігрові та спортивні майданчики.

Війна та збереження пам’яті

У серпні 2024 року через наближення лінії фронту в Новогродівці розпочалася примусова евакуація родин із дітьми. 29 серпня 2024 року було окуповано житловий сектор міста, а 3 жовтня 2024 року територію громади віднесено до переліку тимчасово окупованих.

Сьогодні пам’ять про Новогродівку — це не лише історія будівель і шахт. Це також родинні спогади, назви вулиць, шкільні історії, місцеві традиції та образ міста, яким його пам’ятають мешканці.