с. Лісівка

Село засноване в 1885 році німцями-менонітами, які переселилися в донецькі степи з Молочанських колоній. Початкова назва поселення — Вальдек (Waldeck). Землі колонії становили 1260 десятин. Назву населений пункт отримав згодом за прізвищем місцевого землевласника Карпова (також в історичних документах згадується пов’язане прізвище Лисов).

Поселення відзначалося високою культурою землеробства та інженерного мислення. У 1895 році у селі розпочав роботу машинобудівний завод Ю. Ф. Легіна, який виробляв сільськогосподарське знаряддя та техніку для навколишніх хуторів. У листопаді 1917 року, відповідно до Третього Універсалу Української Центральної Ради, село увійшло до складу Української Народної Республіки (УНР).

До реформи децентралізації, село Лісівка входило до складу Галицинівської сільської ради Мар’їнського району. У результаті реформи децентралізації село увійшло до складу Новогродівської міської територіальної громади Покровського району, де стало частиною Галицинівського старостинського округу. Межує із селищем Мемрик та містом Українськ.

Німецькі колоністи збудували першу шкільну будівлю у 1886 році (перебудована у 1892 р.). Освіта завжди була одним із ключових пріоритетів місцевої громади. Жителі села користувалися послугами Галицинівського будинку культури та бібліотеки. У селі дбайливо зберігали пам’ять про німецьких засновників, місцеве народне мистецтво, побут та традиції землеробства. У селі розташовувалися меморіальні знаки воїнам, які загинули в роки Другої світової війни.

Первинне медичне обслуговування здійснювалося через мережу первинної медицини Новогродівської громади (Галицинівська амбулаторія загальної практики — сімейної медицини та місцевий фельдшерський пункт). Доступ до спеціалізованих медичних послуг, адміністративних процедур та освітніх закладів старших ступенів забезпечувався через центр громади (м. Новогродівка) та сусідні населені пункти округу.

За даними Всеукраїнського перепису населення в селі проживала 308 осіб, на момент формування Новогродівської громади (2020–2021 рр.) кількість постійних мешканців складала близько 235–300 осіб.

З 2022 року село опинилося в зоні високої інтенсивності бойових дій на Покровському напрямку та зазнало значних руйнувань цивільної інфраструктури й житлового фонду. Завдяки спільним зусиллям Новогродівської міської військової адміністрації, поліції та волонтерських організацій мешканці села були евакуйовані у безпечніші регіони України.

Наприкінці 2024 року під час важких оборонних боїв за Покровський район село Лісівка було тимчасово окуповане російськими військам. Попри руйнування та тимчасову окупацію, пам’ять про засновників села, його господарські здобутки та жителів залишається важливою сторінкою літопису Новогродівської громади.