с. Карлівка

Село Карлівка було засноване в другій половині XIX століття. Його розвиток тривалий час був пов'язаний із сільськогосподарським освоєнням степової Донеччини та басейном річки Вовча. У 1930-х роках поблизу села було створено штучну водойму на річці Вовча — Карлівське водосховище. Воно стало ключовим об'єктом критичної інфраструктури всієї Донецької області, оскільки забезпечувало питною та технічною водою значну частину регіону (зокрема міста Донецьк, Ясинувату, Покровськ, Селидове, Добропілля).

Основними сферами діяльності місцевих жителів були землеробство, обслуговування об’єктів водного господарства, а також рекреаційна сфера — береги водосховища слугували популярним місцем відпочинку та риболовлі для жителів навколишніх міст. До проведення адміністративно-територіальної реформи Карлівка входила до складу Галицинівської сільської ради Мар’їнського району Донецької області.

У 2020 році в результаті реформи децентралізації село Карлівка увійшло до складу Новогродівської міської територіальної громади Покровського району. У складі громади Карлівка відносилася до Галицинівського старостинського округу Новогродівської міської ради, що дозволяло вирішувати локальні питання життєдіяльності села та надавати базові адміністративні послуги.

Через відносно невелику чисельність населення діти села здобували дошкільну та середню освіту переважно в навчальних закладах сусідньої Галицинівки (Галицинівський заклад загальної середньої освіти) та інших близьких населених пунктах громади, до яких організовувався підвіз.

Основними центрами культурних подій та дозвілля для мешканців слугували сільський будинок культури та бібліотека в Галицинівці. У самому селі зберігалися місцеві традиції, пов’язані з рибальством, сільським побутом та бережним ставленням до довкілля Карлівського водосховища. У селі вшановували пам’ять загиблих у Другій світовій війні, а з 2014 року Карлівка стала символом стійкості через події сучасної російсько-української війни.

Первинну медико-санітарну допомогу жителям Карлівки надавали фахівці Галицинівської амбулаторії загальної практики — сімейної медицини (або фельдшерського пункту), яка підпорядковувалася Центру первинної медико - санітарної допомоги. Для отримання спеціалізованої та вторинної медичної допомоги мешканці зверталися до лікарень Новогродівки та Покровська. В селі функціонували торговельні точки для забезпечення жителів продуктами харчування та товарами першої потреби, здійснювалося транспортне сполучення з центром громади

Російсько-українська війна та тимчасова окупація Карлівка має драматичну історію в подіях сучасної війни через своє стратегічне розташування біля греблі водосховища та траси М30 (E50).

У травні 2014 року поблизу села відбувся важкий бій між українськими добровольцями (батальйон «Донбас») та проросійськими бойовиками. У липні 2014 року Збройні Сили України повністю звільнили Карлівку, після чого вона тривалий час залишалася важливим опорним пунктом оборони українського Донбасу. З початком повномасштабної агресії РФ Карлівка зазнавала систематичних масованих обстрілів із боку російських окупантів. Ворог цілеспрямовано знищував дамбу Карлівського водосховища та цивільну інфраструктуру.

Через високу загрозу для життя Новогродівська міська військова адміністрація спільно з евакуаційними загонами поліції та волонтерами провела евакуацію місцевого населення. Унаслідок інтенсивних і тривалих боїв на Покровському напрямку наприкінці літа 2024 року село Карлівка було тимчасово окуповане російськими військами.

Карлівка назавжди вписана в новітню історію України як рубеж стійкості, де гартувалася оборона Донеччини. Пам'ять про працю будівничих водосховища, життя та побут багатьох поколінь мешканців села, а також про подвиги українських захисників залишається невід’ємною частиною історичного спадку Новогродівської громади.